Home icon
» Рейтингова система оцінювання навчальних досягнень слухача

РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СЛУХАЧА



1. Основні терміни, поняття, означення

1.1. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень слухача, що здійснюється за 60‑бальною шкалою в процесі виконання ним сукупності навчальних завдань.

1.2. Рейтингова система оцінювання (РСО) – це система визначення якості виконаної слухачем усіх видів аудиторної і самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи.
РСО передбачає використання вхідної, поточної, контрольної, підсумкової семестрової, підсумкової річної та підсумкової атестаційної рейтингових оцінок.

1.3. Вхідна рейтингова оцінка складається з балів, які слухач отримує за результатами вступного тестування, визначає загальний базовий рівень підготовки слухачів за програмою ЗНЗ, виявляє окремі прогалини в знаннях та вміннях.

1.4. Поточна рейтингова оцінка складається з балів, які слухач отримує за результатами різних форм письмового контролю, усного опитування, тестування тощо на практичних заняттях.

1.5. Контрольна рейтингова оцінка визначається за результатами виконання тематичних письмових контрольних робіт із певної теми (розділу): (№ 1, № 2 – у І семестрі та № 3, № 4 – у ІІ семестрі) та домашніх завдань (№ 1 – у І семестрі та № 2 – у ІІ семестрі).

1.6. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як середнє арифметичне за результатами контрольних рейтингових оцінок із урахуванням поточної рейтингової оцінки.

1.7. Підсумкова річна рейтингова оцінка визначається як середнє арифметичне за результатами семестрових рейтингових оцінок.

1.8. Підсумкова атестаційна рейтингова оцінка визначається за результатами виконання підсумкової атестаційної роботи, це форма підсумкового контролю засвоєння слухачем теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни за повний термін навчання.
Підсумкова атестація здійснюється відповідно до «Положення про підсумкову атестацію слухачів (випускників) підготовчих курсів» (СМЯ НАУ ППА 17(18) – 04 –2014)

2. Порядок оцінювання навчальних досягнень слухача

Оцінювання навчальних досягнень слухача здійснюється за 60‑бальною шкалою оцінювання.


3. Оцінювання навчальних досягнень слухача з навчальних дисциплін:

3.1. Англійська мова
Оцінка за національною шкалою

Рівень
Оцінка в балах

Критерії оцінювання навчальних досягнень слухачів
Незадовільно
І. Початковий
1–14
Слухач уміє розпізнавати та читати окремі вивчені слова, словосполучення та окремі прості непоширені речення на основі матеріалу, що вивчався.

Задовільно

ІІ. Середній

15–30
Слухач уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, побудовані на вивченому матеріалі. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису та аргументації за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.

Добре

III. Достатній

31–45
Слухач уміє читати з повним розумінням і тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися; уміє знаходити і аналізувати потрібну інформацію в текстах інформативного характеру. Використовуючи словник, знаходить потрібну інформацію, аналізує її та робить відповідні висновки.

Відмінно

IV. Високий

46–60
Слухач уміє читати з розумінням основного змісту тексти, аналізує їх, розуміє прочитаний текст, встановлюючи логічні зв’язки всередині речення та між реченнями; робить власні висновки, розуміє логічні зв’язки в рамках тексту та між його окремими частинами, порівнює отриману інформацію з власним досвідом.У повному обсязі розуміє тему прочитаного тексту різного рівня складності.

3.2. Біологія

Оцінка за національною шкалою

Рівень
Оцінка в балах

Критерії оцінювання навчальних досягнень слухачів


Незадовільно


І. Початковий


1–14
Слухач з використанням підручника (робочого зошита) розпізнає і називає окремі біологічні об’єкти; знає правила техніки безпеки при виконанні лабораторних та практичних робіт. Намагається відтворити окремі факти, з допомогою викладача або з використанням підручника (робочого зошита), наводить елементарні приклади біологічних об’єктів і їх окремі ознаки, фрагментарно характеризує окремі ознаки біологічних об’єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без належного оформлення.

Задовільно

ІІ. Середній

15–30
Слухач відтворює основний зміст навчального матеріалу, відповідаючи на запитання вчителя; характеризує загальні ознаки біологічних об’єктів; дає визначення окремих біологічних понять; наводить приклади, що ґрунтуються на матеріалі підручника; розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі з допомогою вчителя; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх без висновків.

Добре

III. Достатній

31–45
Слухач самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об’єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; виправляє допущені помилки; розв’язує типові біологічні вправи і задачі користуючись алгоритмом; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить неповні висновки.


Відмінно


IV. Високий


46–60
Слухач логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; обґрунтовано відповідає на запитання; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи; наводить приклади, що ґрунтуються на власних спостереженнях; оцінює біологічні явища, закони; виявляє і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки; аргументовано використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв’язує біологічні вправи і задачі; за інструкцією ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить логічно побудовані висновки.

3.3. Всесвітня історія

Оцінка за національною шкалою

Рівень
Оцінка в балах

Критерії оцінювання навчальних досягнень слухачів

Незадовільно

І. Початковий

1–14
Слухач може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об’єкти; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так-ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії; може двома-трьома реченнями розповісти про історичну подію чи постать; впізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття – з тисячоліттям, має загальне уявлення про історичну карту.

Задовільно

ІІ. Середній

15–30
Слухач може репродуктивно відтворити невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані у тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показувати на карті історико-географічний об’єкт; з допомогою викладача може відтворити основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій.


Добре


III. Достатній


31–45
Слухач послідовно і логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти, використовує історичні документи як джерело знань; слухач використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, дає словесний опис історичних об’єктів, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки, синхронізує події у межах курсу, аналізує зміст історичної карти.

Відмінно

IV. Високий

46–60
Слухач володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, рецензує відповіді інших слухачів, спів ставляє і систематизує дані історичних карт, синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії; слухач у повному обсязі опанував програмовий матеріал, що дає йому змогу відповідно до вікових особливостей презентувати власну інтерпретацію історичних явищ.

3.4. Географія

Оцінка за національною шкалою

Рівень
Оцінка в балах

Критерії оцінювання навчальних досягнень слухачів

Незадовільно

І. Початковий

1–14
У відповіді бракує зв’язності й цілісності, робота потребує лексичного і граматичного оформлення, характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні. Висловлювання не є ще завершеним текстом, слухач слабко дотримується послідовності й чіткості під час викладу власних думок.

Задовільно

ІІ. Середній

15–30
Відповідь слухача за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю, чи у цілому є завершеною, проте вона потребує глибшого висвітлення, слід точніше добирати слова й синтаксичні конструкції.


Добре


III. Достатній


31–45
Слухач дає достатньо повну відповідь, вдало добирає лексичні засоби, але ще має вдосконалювати вміння чітко та послідовно викладати власні думки.
У цілому ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи. Слухач самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст, у цілому розкриває тему, проте ще має працювати над вмінням виразно висловлювати особистісну позицію і належно її аргументувати.


Відмінно


IV. Високий


46–60
Слухач самостійно будує послідовну, повну відповідь, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, аргументує різні погляди на проблему; чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається точністю, багатством словника, різноманітністю слововживання граматичною правильністю, з дотриманням стилю.

3.5. Основи журналістики

Оцінка за національною шкалою

Рівень
Оцінка в балах

Критерії оцінювання навчальних досягнень слухачів

Незадовільно

І. Початковий

1–14
Слухач будує лише окремі, не пов’язані між собою речення або окремі фрагменти*; лексика висловлювання і граматична будова мовлення бідні о одноманітні. За обсягом робота становить менше половини від норми; висловлювання не є завершеним текстом, мають місце непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки; лексика і граматична будова збіднені.

Задовільно

ІІ. Середній

15–30
Письмова робота за обсягом становить дещо більше половини від норми і характеризується уже певною завершеністю, зв’язністю; характеризується неповнотою і поверховістю в розкритті теми; порушенням послідовності викладу; не розрізняється основна та другорядна інформація; добір слів не завжди вдалий (не використано авторську лексику), відсутня самостійність суджень та їх аргументованість.

Добре

III. Достатній

31–45
Слухач самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст (з урахуванням будь-якого жанру), використовує авторські засоби виразності, образності мовлення. Але в роботі наявні окремі недоліки: відсутність виразної особистої позиції чи належної її аргументації.


Відмінно


IV. Високий


46–60
Слухач самостійно створює яскраву, оригінальну за думкою письмову роботу, аналізує різні погляди, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, усвідомлює можливості використати ту чи іншу інформацію для розв’язання певних життєвих проблем. Слухач уміє використовувати в тексті фактологічний матеріал, отриманий автором роботи в процесі спостереження, спілкування; уміє передавати динаміку подій, вирізняти суттєве, актуальне. У розробці теми та композиції наявна оригінальність, а літературно-художній рівень тексту надає роботі можливість мати художню цінність.

3.6. Математика

Оцінка за національною шкалою

Рівень
Оцінка в балах

Критерії оцінювання навчальних досягнень слухачів


Незадовільно


І. Початковий


1–14
Слухач: розпізнає один із кількох запропонованих математичних об’єктів (символів, виразів, геометричних фігур тощо), виділивши його серед інших; читає і записує числа, переписує даний математичний вираз, формулу; зображає найпростіші геометричні фігури (малює ескіз); виконує однокрокові дії з числами, найпростішими математичними виразами; впізнає окремі математичні об’єкти і пояснює свій вибір; співставляє дані або словесно описані математичні об’єкти за їх суттєвими властивостями.


Задовільно


ІІ. Середній


15–30
Слухач: відтворює означення математичних понять і формулювання тверджень; називає елементи математичних об’єктів; формулює деякі властивості математичних об’єктів; виконує за зразком завдання обов’язкового рівня; ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій прикладами із пояснень викладача або підручника; розв’язує завдання обов’язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим поясненням; самостійно розв’язує завдання обов’язкового рівня з достатнім поясненням; записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки.



Добре



III. Достатній



31–45
Слухач: застосовує означення математичних понять та їх властивостей для розв’язання завдань у знайомих ситуаціях; знає залежності між елементами математичних об’єктів; самостійно виправляє вказані йому помилки; розв’язує завдання, передбачені програмою, без достатніх пояснень; володіє визначеним програмою навчальним матеріалом; розв’язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням; частково аргументує математичні міркування й розв’язування завдань; вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом; самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях із достатнім поясненням; виправляє допущені помилки; повністю аргументує обґрунтування математичних тверджень; розв’язує завдання з достатнім поясненням.




Відмінно




IV. Високий




46–60
Знання, вміння й навички слухача повністю відповідають вимогам програми, зокрема, слухач: усвідомлює нові для нього математичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені програмою математичні твердження з достатнім обґрунтуванням; під керівництвом викладача знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх; розв’язує завдання з повним поясненням і обґрунтуванням; вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування, переконливо аргументує їх; самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними; використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього ситуаціях; знає передбачені програмою основні методи розв’язання завдання і вміє їх застосовувати з необхідним обґрунтуванням; виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв’язання математичної проблеми; вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання; здатний до розв’язування нестандартних задач і вправ.

Продовження